Жан Даліго народився в Кані в 1899 році і став католицьким священиком та художником. Після німецької окупації Франції він приєднався до Руху Опору і був заарештований у Віллервілі 31 серпня 1941 року. Як в’язень програми «Ніч і туман», його утримували в кількох нацистських в’язницях і таборах, зокрема в Гінцерті, Трірі та Віттліху. Незважаючи на тортури та нестатки, він таємно створював малюнки та скульптури, що документували табірне життя та знущання. Деякі роботи збереглися завдяки співв’язням. Незадовго до визволення Дахау Даліго помер там у березні або квітні 1945 року; точні обставини залишаються нез’ясованими.
Карл-Хайнц Шойрер, який народився в Кобленці 1916 року, виріс у неблагополучній родині та провів значну частину своєї юності в інтернатах. Вперше його визнали «проблемним» у віці 14 років, а в 1937 році заарештували. За нацистським кримінальним правосуддям таких людей, як Шеурер, судили не за їхні фактичні вчинки, а за стигматизуючі категорії, такі як «асоціальний» або «вроджено слабоумний». У 1938 році його відправили до в’язниці у Віттліху, де «кримінобіологічний» відділ сприяв тому, що він потрапив у фатальний цикл переслідувань. Його примусово стерилізували та переводили з одного закладу до іншого, зокрема до Дюрена та Вальдгайма, де 16 квітня 1941 року його вбили в рамках нацистської програми «евтаназії».
Цю історію перекладено автоматично, тому вона може містити помилки. Показати англійський текст
